От і добрались ми нарешті до нашої найпершої мандрівки закордон. Назарівні якраз мало виповнитись 5 місяців і ми вирішили відсвяткувати їх в Любліні. Це місто для нас є дуже особливим. Тут пройшов майже рік юнацького життя наповненого неймовірним досвідом волонтерства і навчання. Саме в Люблін ми повертаємось наче в гості до доброго знайомого, який знає, що ми любимо їсти, де гуляти і з ким пити каву :).

age5 місяців distance220 км time3,5 год. +1,5 год. кордон

Гаразд, годі про спогади, перейдемо до самої мандрівки. Мандрівка була запланована на вихідні, надворі був липень. Відповідно список речей, які брали з собою, був адаптований до погодних умов:

  1. Коляска – щоб малечі було в чому їздити і де спати. В нас від початку був роздільний сон з дитиною – вдома вона спить у своєму ліжечку. Оскільки в орендованих нами апартаментах ліжечка не було, то малеча спала в колясці.
  2. Памперси – по 6 шт. на день. Така тоді була норма.
  3. Чоловічки на короткий рукав – 6шт.
  4. Светрики на довгий рукав – 2 шт.
  5. Штани – 2 пари.
  6. Платтячко, шортики, маєчки і 3 футболки. Цих речей не буває забагато у таку спеку, бо дитина потіє і треба їх міняти.
  7. Панамки на голову – 2 шт.
  8. Шкарпетки – 2 пари.
  9. Аптечка – що саме туди входить, ми описали тут

Насправді в ці дні було неймовірно спекотно, тож всі маєчки і платтячка ми постійно міняли, бо малеча страшенно потіла. В автолюльці Назарівна була завжди одягнена лише в майку і памперс. Хоча в машині постійно працював кондиціонер, та при виході на вулицю ми знімали з неї мокру майку і міняли на суху. І так було часто. Тож на місці, не зважаючи на ніби достатній запас речей, ми таки спокусились на розпродажі і прикупили трохи маєчок, які нам таки стали у пригоді 🙂

Дорога ніби недалека – ближче, ніж до Ужгорода (куди Назарівна їздила у свою найпершу мандрівку), та через черги на кордоні ніколи не знаєш, як довго триватиме подорож. Тож ми виїхали о 06.00 ранку і вже біля 08.00 були на кордоні в пункті перетину Рава-Руська/Гребенне. Цей пункт перетину є одним з найбільш завантажених, та він найкраще нам підходив, тому що від нього йде пряма дорога в Люблін.

Приїхавши на кордон ми, звісно, зустрілись з чергою машин ще до в’їзду на територію кордону, яка прогнозувала очікування перетину не в одну годину. На щастя, ми знали, що для подорожуючих з дитиною є можливість не вистоювати у довжелезних чергах і тому відразу звернулись до прикордонника, а потім і до митника зі своєю ситуацією, що дозволило нам перетнути кордон за півтори години. А це, повірте, досить швидко, враховуючи ті черги з машин, які ми бачили і об’їхали (що варто знати про поїздку закордон з дитиною і як можна скоротити час перетину ми описали тут).

Поки ми проходили всі митні процедури, Назарівна цікаво розглядалась на руках в машині, а потім ми трохи вийшли і розім’яли ноги. Дуже важливо на цей період простою мати в запасі іграшки і речі, які зацікавлять малюка, і вам не прийдеться розриватись між проходженням перевірки (а зараз більшості треба здавати відбитки пальців, для чого треба виходити з авто і йти до віконечка, процес часто затягується через “підвисання” системи) і забавлянням знервованої дитини. В 5 місяців звісно малечу легше зацікавити, бо така велика кількість людей і машин, що видають різні звуки – заворожує. З часом ми почали возити з собою набір різних іграшок, які компактно поміщаються у рюкзак і якими можна різноманітно бавитись, гризти і розглядати.

І куди без улюблених іграшок?

Після кордону дорога була спокійна і ми досить швидко добрались до Любліна. Малеча після вражень чемно спала, тож ми не зупинялись ніде по дорозі. Як ми вже згадували раніше, найчастіше ми зупиняємо у апартаментах. Ми ще неодноразово будемо вам показувати, де саме ми зупинялись. Та просимо зважати, що дати, сезонність та ще багато факторів можуть впливати на ціну і доступність цих місць. На момент коли ми їх бронювали, ціна і умови для нас були найбільш прийнятними. Тож не судіть строго, якщо на момент вашого пошуку, вони виявляться не найдешевшими 😉 На цей раз ми обрали – RGB Studio. 

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Гарне розташування, близько до центру міста і практично через дорогу – чудовий парк Ogród Saski, де Назарівна дуже полюбляла спати. Комфортна простора квартира з сучасним обладнанням, все що треба для 4 дорослих і дитини. Як видно з фото наш малюк випробував усі зручності цих апартаментів 🙂 В самому будинку був паркінг і окреме паркомісце, зарезервоване для гостей апартаментів, що було дуже зручно. Несподіваним виявився факт, що паркомісце було на другому поверсі. Добратися туди можна було лиш спеціальним вантажним ліфтом, в який ти заїжджаєш з однієї сторони, глушиш мотор, відкриваєш вікно, натискаєш кнопку потрібного тобі поверху. Двері за машиною закриваються, ліфт рушає, і нагорі відкривають двері уже спереду. Викликається ліфт на поверх кнопкою як звичайний пасажирський, або з пульта, схожого на пульт до воріт гаража. Всі в авто тішилися як діти, катаючись в ньому.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Цікавий теж факт, що саме в Любліні Назарівна вперше самостійно перевернулась на живіт і радісно повторювала це потім протягом цілого дня. Як ми згодом виявили, у мандрівках, близьких чи далеких, малеча ще не раз наважиться самостійно зробити щось новеньке 🤗 Тож цю ніч ми вже пильнували, чи не вивалиться вона зі своєї коляски, а під ранок вже забрали її в ліжко до себе, щоб не переживати.

Люблін дуже приємне місто для піших прогулянок. Ось перелік місць (доступних з дитиною), які ми б вам радили побачити/відвідати в ньому:

%d0%bb%d1%8e%d0%b1%d0%bb%d1%96%d0%bd

  1. Ogród Saski – чудове місце для прогулянок і втечі від спеки і міського шуму. Парк буде цікавий і батькам, і дітям. Є ставочок з качками, вольєр з павичами, яких виводять гуляти парком і дуже весело спостерігати, як вони поважно прогулюються стежками парку. Також є літня сцена, де часто відбуваються різноманітні фестивалі, виступи тощо.

  2. Zamek Lubelski – який є музейним комплексом, та на територію замку вхід безкоштовний. На подвір’ї замку є пісочниця, в якій заховані муляжі кісток динозавра і діти можуть погратись в археологів. Тож така гра сподобається дітям різного віку. Перед замком стоїть скульптура Лева, подарована місту Міською Радою Львова на знак партнерства.
  3. Stare Miasto – стара частина міста потішить своїми старими кам’яницями, залишками старого фундаменту, брамами і костелами. Як і у Львові кожна пам’ятка має свою цікаво історію. Окрім того, практично у кожній кам’яниці розташовані різноманітні кафе і бари, де можна спробувати їжу та напої на любий смак і гаманець. Варто зауважити, що ця частина міста, як і у Львові, викладена бруківкою, чим дещо ускладнює пересування з коляскою.
  4. Tarasy Zamkowe – досить новий торговий комплекс, який буде цікавим не лише любителям знижок і розпродажів. На даху цього комплексу є зелена тераса, на якій можна посидіти, поїсти морозиво і просто відпочити.
  5. Muzeum Wsi Lubelskiej – музей під відкритим небом (скансен), дуже схожий на наш наш Шевченківський Гай. Прогулянка музеєм відкриє вам історію унікальної архітектури та регіонального вбрання. Та найбільш цікавим експонатом є Церква Різдва Пресвятої Богородиці, або Тарношинська церква — греко-католицька церква, побудована у 1759 році у селі Угринів на Сокальщині, яка була перевезена до Любліна. Діюча, належить місцевій греко-католицькій громаді.

Як видно по карті, то більшість об’єктів розташовані близько один від одного і огляд їх займе цілий день.

Kazimierz Dolny (Казімеж-Дольни)

Наступного дня ми вирушили в Казімеж-Дольни, який знаходиться в 60 км від Любліна і розташований на берегах річки Вісла. Це чудове туристичне містечко з гарною площею, старовинним центром і руїнами замку.

img_20160711_115023
Вигляд на Казімєж Дольни і Віслу з замку

Чудове місце, щоб весело, пізнавально та корисно провести день. Як видно на карті, всі визначні місця розташовані близько до центру, тож піші прогулянки тут теж вітаються. Єдине, уточнення для подорожуючих з дітьми у візочку. Щоб вибратись на замок, а також на гору Трьох Хрестів потрібно йти сходами під гору. Отже, врахуйте це і для більшої зручності візьміть з собою за можливості тростинку, слінг, або ж будьте готові пронести трохи візок по сходах 🙂 І також хочемо наголосити, що вулиці переважно вистелені бруківкою, що теж впливає на комфорт пересування дитини у візку.

spacer-kaziemierz-dolny

Ми на той час ще були з досить габаритним візком, та на щастя наш тато і дідусь допомогли нам легко подолати всі труднощі і видряпались на усі гори і фортеці. Сподіваємось Вам також вдасться.

img_20160711_1152242

Після виснажливої прогулянки ми вирішили трохи відпочити і вирушили у мандрівку на човнику по Віслі. Спека була надзвичайно сильна і малеча все ніяк не могла заснути. А тут прохолодний вітерець і лагідне погойдування приспало нашу доню. Тому всю мандрівку, яка триває годину і 10хв, вона проспала, а ми радісно милувались краєвидами 🙂

15369636_736597253165496_139760022_o
На кораблі, що курсує Віслою

Повернення у Люблін пройшло досить спокійно. На наступний день ми зібрали усі наші речі і виїхали додому. Виїзд припав на другу половину дня понеділку, з розрахунком того, що спека трохи спаде і буде легше чекати на кордоні. В принципі, так і сталось. Кордон перетнули досить спокійно, за 50 хв😀 Приємно здивував український прикордонник, який побачивши малечу в авто, сам запропонував під’їхати до вільного віконця, де переважно оформлюють документи автобусів, і попросив, щоб нас швидше оформили. Тож у такому піднесеному настрої через віру в добрих людей ми повернулись додому. Наступні два дні Назарівна була досить неспокійна і ми списували все на втому від дороги. Але ще за пару днів знайшли справжню причину такого настрою, а саме – перший зуб.

Такі от пригоди ми мали влітку. А як ваші діти переносять далекі мандрівки і чи важко вони адаптуються до нових місць?

Advertisements